Село Ділове утворене об'єднанням сіл Требушани і Білий Потік. Щоб потрапити до церкви, від прикордонної застави слід пройти тридцять метрів бічною вуличкою.
Перша згадка про храм Різдва Пресвятої Богородиці належить до 1750 року. Цю дату не спростовує і запис у єпископських документах 1801 року: "Требушани мають церкву дерев'яну, деякими роками давніше від ерара (ввід держави) создану содійствієм вірників". Побутує також версія про давніше походження церкви. Легенда розповідає, що дуже давно в урочищі Малий Подерей стояла каплиця. Під час бурі у каплицю влучила блискавка,і дзвін покотився вниз. Там, де він зупинився, збудували із смерекових брусів теперішню церкву. Дерево заготовлювали в лютому, поки воно не набрало води. Кору знімали навесні і дерево не звозили на місце спорудження,поки не висохло. Так досягалася тривкість деревини.
В умовах СРСР 1949 року церкву закрили і вона потроху занепадала, а в другій половині 1960-х років церкву підремонтували і відкрили в ній краєзнавчий музей. Упродовж наступних десятиріч церкву двічі перекривали драницею, вона то занепадала, то знову оновлювалася. У всякому разі, статус музею порятував церкву і вберіг від переробок. Повністю збережено ґанок з різьбленими стовпчиками і трикутним дашком,влаштованим на випущених брусах. Вище – великий трикутний фронтон. Своєрідними є голосниці башти у формі чотирьох аркових віконець з кожного боку. Масивний видовжений базилічний об'єм має низьку квадратну вежу, вкриту поширеним на Рахівщині чотирисхилим шатром з главкою. Це одна з небагатьох церков, що має збережений первинний інтер'єр.
Церкву повернули греко-католикам,і напередодні Великодня 1995 року відбулася перша служба та освячення храму, який пересвятили з Успенського на Різдва Богородиці.
Джерело: http://www.derev.org.ua/zakarp/dilove.htm
